Руйнівний напад на знакові вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру, який стався 11 вересня 2001-го року – напевно, кожний назавжди запам’ятав цю подію, особливо жителі Нью-Йорку. Всесвітньо відома подія залишила стійким мешканцям міста та боро рани, які не загоїти словами…. Одна з поважних осіб при владі Сполучених Штатів, а саме тогочасний керівник адміністрації президента Білла Клінтона Томас Макларті, під час буремного періоду згадував, що країна ще ніколи не стикалася з подібними актами зловмисництва на американській землі. Та чи правильне це твердження? Далі на manhattanski.
Якщо звернутися до хронік минулого, то це не був перший акт масштабної агресії проти цих “символічних” хмарочосів, оскільки, наприклад, ще в 1993-му році нечисті на розум особи начинили вибухівкою автомобіль на підземних рівнях однієї з веж. І хоча сам масштаб нападу 2001-го року став безпрецедентним інцидентом, згідно з історичними довідками, ще понад століття тому мішенню для терористів став один з боро Нью-Йорка, а саме Манхеттен (наприклад, змова 1864-го року). Про те, як саме відбувалась спроба спалити готелі боро у той період часу – читайте далі.
Як починалась змова?
У 1864-му році жвавий мегаполіс Нью-Йорк панував як місце, в якому розвивали свої думки видатні філософи та митці. Зокрема, на момент 1860-х років на острові Манхеттен проживала вражаюча кількість населення – на маленькій ділянці було зареєстровано до 814 тисяч людей, які тіснилися в галасливих районах. Варто відмітити, що значна частина з цієї кількості людей мешкали в сумнозвісному районі “Five Points”, що відомий своєю безмежною злиденністю.
Джерело фото: https://www.thirteen.org/
За межами 42-ї вулиці нечисленні громади проживали на невеликих ділянках відкритої природи, тоді як далекоглядні містяни ще в 1856-му році придбали величезні ділянки території поруч з Центральним парком. Кришталеві води Гудзону та Іст-Рівер зберегли свою первозданну чистоту, ваблячи мешканців міста до оздоровчих водних розваг на своїй території. Поруч з дарами природи щоденно відбувався омріяний відпочинок від суворого міського життя, а містяни лише користувалися цією можливістю, оскільки життя в мегаполісі, безумовно, потребує не лише фізичних, а й духовних сил.
День, який увійшов в історію
Однак, всі ці події відійшли в історію, адже тепер у центрі уваги опинився непримітний день 25 листопада 1864-го року, сповнений атмосферою очікування і радості. Понад вісім десятиліть ця знаменна дата була закріплена як День евакуації – щороку містяни вшановували вихід військ Британії з території Нью-Йорка під час подій Революційної війни. Однак саме цей 1864-й рік надав йому додаткового значення, адже з’явилася новина щодо сумісного виступу видатних братів-акторів: Едвіна Бута, Джуніоса Бута-молодшого та Джона Вілкса Бута. Відкинувши свої незгоди, вони на мить забули про все задля яскравого виступу на сцені при Зимовому саду, зачарувавши глядачів прекрасним виконанням театральних шедеврів.
Джерело фото: https://lithub.com/
Початок операції: зухвалий план та невраховані обставини
Коли сонце спускалося за обрій, підпільна мережа агентів Конфедерації ретельно розробляла детальний план, щоб перетворити велич Нью-Йорка у полум’я (в прямому сенсі). Плани цієї змови були ретельно розроблені за кілька місяців до того, також достеменно відомо, що керівником плану був Роберт Мартін, колишній полковник. У 1864-му році Мартін розпочав таємну місію, перетнувши кордони Канади – Роберта зацікавили місця, де його очікували задля участі в операціях Конфедерації. Цей зухвалий план був задуманий як акт відплати, або як інструмент помсти – він мав компенсувати збитки, завдані безжальними військами Союзу родючим долинам Шенандоа у Вірджинії.
За зухвалим і прорахованим планом полковник Мартін та його таємна команда, із майстерністю замаскована під звичайних громадян, перетнули канадський кордон, щоб у доленосний день виборів 8 листопада об’єднати зусилля з деякими повстанцями. Ці події істориками та видатними особами були названі “Змовою 1864-го року”, адже відбулася дійсна змова між канадськими терористами та повстанцями.
Їхня мета була чіткою: влаштувати серію пожеж, які охопили б кілька відомих готелів уздовж знаменитого Бродвею (вулиця Манхеттена), а заколотники влади мали скористатися хаосом задля підняття масштабного повстання. Зухвалим кульмінаційним моментом їхньої місії мало бути захоплення деякого генерала, якого вони мали намір приборкати, і пізніше підняття прапора Конфедерації над містом, фактично проголосивши його незалежним утворенням.
Джерело фото: https://api.time.com/
Результативна розвідка Союзу та перші пожежі в готелях
Незважаючи на детальний план, що був розроблений Робертом Мартіном, події склалися на користь Союзу. Вдало поставлена розвідка попередила війська про план повстанців та терористів, змусивши генералів швидко розгорнути війська для підтримання правопорядку в межах міста. Своєчасне втручання в поєднанні з новиною про перемогу генерала Вільяма Т. Шермана у захопленні Атланти завдало нищівного удару по високих амбіціях заколотників влади.
Попри невдачі, група з восьми конфедератів продовжувала виконувати свою місію – підпалити готелі Манхеттена. Майстерно проникаючи до об’єктів мегаполісу, вони непомітно зупинялися в різних готелях уздовж Бродвею, використовуючи несправжні імена. Одна з довірених осіб у той самий час зв’язувався з відомими хіміками задля того, щоб дістати значну кількість вогнепальної суміші – вона мала б збільшити запальний арсенал терористів.
Під покровом темряви п’ятниці, 25 листопада, диверсанти почали діяти. Початковий удар був спрямований на готель “Сент-Джеймс”, розташований на перетині вулиць та самого Бродвею в самому центрі Манхеттена. Коли вже наставав вечір, пильні містяни помітили клапті диму, що виходили з кімнати. Невпинна хвиля підпалів продовжувалася, кожен готель зі списку так чи інакше став жертвою дій нечистих на розум осіб.
Джерело фото: https://ephemeralnewyork.wordpress.com
Зухвалий напад на жвавий мегаполіс Нью-Йорк одразу викликав страх та занепокоєння серед населення, яке відлунювало на його вулицях. Згідно з словами ілюстрованої газети Френка Леслі, це було визнано “наймерзеннішою спробою розпалити полум’я і викликати трагедію, яка коли-небудь була записана в історичних хроніках. Зокрема, газета “Таймс” у власній оцінці назвала змову 1864-го року огидним і бездушним актом, який спрямований лише на залякування мирного населення.
Провал операції: пошук підозрюваних, які успішно покинули країну
На світанку наступного дня поліція розпочала швидкісне переслідування підозрюваних, яке завершилося затриманням майже 200 осіб. У відповідь на кризу газета “Таймс” закликала до посиленої перевірки жителів південної частини Манхеттена, які проживають у місті. Також, “Асоціація власників готелів”, демонструючи власну рішучість, запропонувала значну винагороду у розмірі до 20 тисяч доларів США за успішне затримання шкідників. Однак хитрість взяла гору, і кожному учаснику оперативної операції Конфедерації вдалося уникнути затримання – на той час вони вже були пасажирами потягів, які перетинали кордон країни.
Хоча фактична шкода, завдана пожежами терористів, була відносно невеликою, американські історики підкреслюють наслідки саме для міського населення. Події викликали страх та занепокоєння, яке вдалося приборкати лише через деякий період часу. Однак, життя в Нью-Йорку швидко поверталося до свого метушливого ритму, а містяни, схоже, так і не змогли засвоїти важливий урок.